кому borysten

Ця нова ("із понтом") влада
нам старих кумирів радить:
не Мазепа, а Хмельницький,
не Бандера, а Щербицький.
- - -
Знов історії цензура,
вміст підручників змінився:
не Виговський і Петлюра,
а Хмельницький і Щербицький.
- - -
Вони кажуть: "Не дозволимо
переписувать історію.
Ми востаннє перепишем
і навіки так залишим.
- - -
Ми виходимо із того,
що писав іще Бєлінський:
"Не було в хохлів нікого,
лиш Хмельницький!". Ну й Щербицький".
Віктор Леві, Січеслав (Дніпропетровськ).

Віктор ЛЕВІ
- -
ВІДРОДЖУЙМО САМОДРУК
- -
Поетів (по)середніх багато -
комусь треба й їх читати.
Відроджуймо "з рук до рук"!
Відроджуймо самодрук!
. .
(Казати "самвИдав", як здавна -
з російської калька незграбна!
А тут - бринить кожен звук!
Кажімо тож: "Самодрук!)
. .
Цензура колись дошкуляла,
а нині - поетів навала.
Друкарських не вистачить рук -
відроджуймо самодрук!
. .
Видавців зрозуміти можна,
бо вірші пре до них кожен.
Зарадить хіба що дрюк.
Відроджуймо самодрук!
. .
Якщо ж і вдасться віддати,
то клопоту забагато.
Не треба усіх цих мук -
відроджуймо самодрук!
. .
Отож моє прочитай;
вподобав - другові передай.
Як давньої думи гук.
Хай живе самодрук!
2010

Цього вірша я склав 1991 р., коли партапаратники по селах
організовували побиття тих організованих груп, що прибували
з заходу будити людей.

          Віктор Леві.

ЗУСТРІЧ ГОСТЕЙ ІЗ ЗАХОДУ БЕЗПАМ'ЯТНИМИ ЗЕМЛЯКАМИ НА СХОДІ

Геть забирайтесь, бандерівці кляті,-
спокій порушили й тишу!
Ми вже забули, як гостя приймати,-
ворога бити звичніше!

Нам роз'яснили в правлінні колгоспу,
як вас зустріти з дороги.
Ми вже забули, що є власний розсуд,-
нам спокійніше без нього!

Синє і жовте шматуєм завзято,
наче скажені звірі.
Що це за прапор,- звідки нам знати...
Кажуть, бандерівський,- вірим!

І розуміємо вас через слово -
мовте нормально, по-людськи!
Ми вже звідколи не чули ця мову,
в нас з неї й діти сміються!
      *  *  *  *
Хто ми? Ніхто... Перед дужим - назгинці...
Частка безлика загалу...
Ми вже забули, що ми українці,-
нащо ви нам нагадали?!